Дійшла новина, що комадир все ж живий, лікарям вдалось його врятувати, хоча він все ще у важкому стані. Молімося, браття!
Олекса ж на радощях відправила Романа й Гната назад до медуніверситету вивчати нейрохірургію. Хлопцям не лишалось іншого вибору як підкоритися цій малій.

Для уважних відвідувачів: з нашої сторінки зникли кнопки КУНу та їхнього часописа "Нація та держава".

Після чергового переобрання на посаду Голови Проводу пана Івченка надій на повернення КУН вже не маємо.

Краще поставимо посилання на "Кому вниз", бо від них і користі, і задоволення значно більше.

Керівництво 5-ого каналу у співбесіді з партизанкою Чорного лісу висловило власний жаль через надання слова у своєму етері паскудному очільнику Євразійського Союзу Молоді, котрий спаплюжив державні символи на Говерлі.

Колишній П'ятий згоден із тим, що надання слова такий нелюді тотожньо наданню слова ман'якам на кшталт Чикатіло. 

Тепер П'ятий буде Четвертим, а для наших повстанців - Останнім. Теж собі курви...

Сьогодні хлопці всі були на залізниці, а ми з кумом Василем сиділи край лісу у засідці. В дуплі старого дуба. Саме з цього місця поміж лісовою гущавиною можна було більш-менш легко вийти на базу і тому тут завжди чергував хтось із наших.

Від шосейки через поле просто до нас звернув кортеж. Метрів за двісті до лісу він зупинився. З однієї машини вийшов водій, а пасажир сів за кермо та під'їхав до нашого дуба. Це і був Президент. Сам. А кортеж

Сьогодня зранку наша чота замість обов'язкового фітнесу курила в яру, нас накрили і тепер ми відбуваємо покарання.

Командир поставив вимогу: за день розробити принципи набуття українського громадянства. Всіх запхали в клас та загнали в ForestNet - шукати, як набувають громадянство в інших країнах. І дещо цікаве ми вже встигли віднайти.

Вчора зі стрийком Романом ми завітали на київський книжковий ринок "Петрівка". За дорученням крайової референтури мусили відшукати підручники з визерунками для писанок. Абсолютно випадково на одному з прилавків нашу увагу привернула книжка про "Шевченка-вурдалака". Стало дуже цікаво.

Стрийку закортіло дізнатися ім'я автора, а через те, що були вже майже сутінки, то він був змушений запалити сірника. Те, що полум'я занадто легко перейшло з полум'яного прізвиська автора (Олесь Бузина) на решту літературних скарбів, ми вважаємо провиною та свідомою провокацією автора цієї літературної розвідки.

Через погану роботу Міністерства надзвичайних справ (відповідальний - громадянин Шуфрич) на Петрівці вогнем було знищено російськомовну літературу (98% асортименту), а далі вогонь перекинувся на особистий кабінет Петра Симоненка та севастопольску редакцію газети "Таварішч".

Гадаю, що стрийка тепер чекає сувора догана від шефа крайової референтури...